1001 Albums Summary

Хороший альбом для фонового прослуховування: рівний, але з непоганою музикою. Вокал набагато глухіший за інструментал, через що увага зміщується, тому не думаю, що цей альбом має для мене більший потенціал, ніж бути у вухах, коли я роблю щось інше.

Обкладинка топ! Я чомусь очікувала реп-альбому, але якби була уважнішою, то зрозуміла, що нічого такого від виконавця з ніком DJ Shadow очікувати не можна. Музика подекуди рвана, слів дійсно не вистачає, тому оцінка певно буде 2: бал за обкладинку і за друге слово в імені)

Поки що певно найкращий альбом, з тих, що мені траплявся. Кілька разів я навіть відволікалась від своїх справ, щоб звернути увагу на те, що пісня непогана.

Якщо чесно, то очікувала іншого від Боба Ділана, як у плані голосу, так і музики. Це схоже на п'яне полудневе кантрі із ледь не постійним використанням губної гармоні. Привернула увагу пісня Stuck Inside of Mobile with the Memphis Blues Again, бо там Ділан, аж занадто схоже до української вимови, промовляв "мамо". А ще, на обкладинці альбома Ділан схожий на парижанина, що зовсім не метчиться з атмосферою збірки, проте лишається милим. Також маю зізнатися, що останні 4 пісні я вже трохи проклацувала і тільки впевнилася, що в альбомі два типи пісень: ліричне кантрі і веселе кантрі, обидва з гамонією.

Як для 1976 - непогано. Але бракує якоїсь виразності, самобутності. Знову інструментал гучніше за голос і класна обкладинка альбому)

3,5 Я очікувала від цього виконавця кантрі, але насправді, єдине, що поєднало цей альбом з Бобом Діланом - губна гармонія. Чи то мені потрапило в настрій, чи це приклад того, що просте - хороше. Думаю, що якби Ніл Янг все-таки приїхав у Київ, то враження від концерту були б приємні і ностальгійні.

Інструментал прикольний, вайбовий. Легко уявляю його на якійсь шкільній, або й не тільки, дискотеці. Але окрім цього нічого немає. Лише через те що потрапило в настрій і потребу - 3.