я вже його частково колись слухала. В теорії, він мав би сподобатися мені дуже, адже музичний стиль моє + воно з 90стих.. проте чомусь я не можу його сприйняти цілком. не можу і все.
можливо, я б цінувала цей альбом більше, якби він не був настільки популярний, що навіть бісові позери носять футболки з його світлиною ніколи й не чуючи ні однієї пісні з in utero...
декілька пісень були знайомі. - і я щиро їх гейтила... бо неподобалися та чомусь здавалося, що цей альбом попсовий з проміжку 2013-2016тих років.
Зараз я його послухала вже декілька разів, і хоча деякі пісні все ще не мої, проте більшість з них припали до душі.
Загалом вау, дуже сучасний, як на те що проминуло вже десь 36 років від часу його виходу,
та й я реально думала шо йому тих років лише 10.......
Вау! Стиль дещо схожий на gorillaz, тому мені подобається.
Але от що відрізняє його від ґоріллаз, то це те що тут йдеться про реальне життя тут і зараз (не про фаназію/нереальний всесвіт), А ЩЕ, (що мені надзвичайно сподобалося!) тут творці немов проломлюють стіну між ними та слухачем. - Слухач цінується настільки, що з ним немов ведеться діалог, дослухаються до нього, пропонують інше/різне, а ще діляться не просто досвідом, але й частиною простого, буденного, особистого життя. Це все дуже очманенно!
(єдине що не сподобалися одна-дві пісні через їхні слова, але то таке. Загалом дуже хороший альбом.)
Було складно слухати цей альбом після Power In Numbers.
Я, загалом, недолюблюю його. Мабуть, це тому що я спочатку відкрила для себе Lucio Corsi, а вже пізніше дізналася про існування Боба Ділана. І тепер сприймаю Боба подекуди як позера...
don't get me wrong, Лучіо в своїх піснях видно що інспірувався Діланом, однак до цього він додав італійську душу - що робить його музико просто надзвичайною. А Боб.... ні. просто ні. моя цинічна сутність не може його нормально сприймати. декілька є гарних пісень - факт, але для мене він позер який грає кантрі фолк/кантрі та фолк і все.
не моє... занадто жорстоко та мізогінно..
although, «Ms. Jackson» це слейно, це знайома база.
Спокійний альбом. Деякі пісні немов з якихось мультиків про ельфів та/чи фей, або ж з якихось атмосферних старих пригодницьких ігор з елементом детективу(?).
Альбом, направду, не дуже чомусь западає в пам'ять, проте він комфортний, спокійний, затишний - може саме тому й не западає бо перед цим я чула два-три альбоми, які викликали в мене бурхливі емоції, а тут спокій і тому здається, що він пріснуватий:(
Однак, він справді, гарний. На спокійні вечори, перед сном - те що треба! (чи на фоні, при посиденьках з друзями, мабуть, також було б кайфово:3)
Вааах! Мені сподобалось. i enjoyed it
вважаю шо одна з баз кінця 70тих
більше затишний ніж попередній альбом з кінця 70тих («the cars»), який я слухала учора.
вчорашній був більш енергійний, а сьогоднішній, тобто ось цей - спокійніший. ...мабуть.
здається, 80ті мені все-таки ближчі, затишніші ніж 70ті.
я справді обожнюю 80ті. дуже шкода, що я не зростала саме в них. чи хоча б народилася в ті часи... :(
Не дуже моє. Не дуже фанатію за 60тими.
Однак голос приємний і мелодія/ритм унікальні, вирізняються.
Набагато автентичніше, ніж такий-сякий примітивний боб ділан.
Тут позерство не відчувається. Ні краплі. (на відміну від деяких музикантів. (так я гейчу боба ділана, як ви могли б вже зрозуміти.))
колись ото шось однокласниця слухала лінкін парк і виставляла з їхніми піснями сторіз в інсті під свої світлини,
і я вирішила шо вони хуйня тому що її смак музики досить примітивний, зважаючи на її мізерний рівень англійської мови тоді.
і я навіть й не думала їх якось пробувати слухати через оте вже створене хибне (як виявилося) враження...
але ось послухала цей альбом і деееемн! мабуть, я навіть додам щось звідси у свій грайлист з вайбом teenagedirtbag ахзпхазпхз.
знову відчувається слід інспірації бобом діланом ...
(за що мені це?)
однак, насправді, тут він здебільшого гарно впасований. його не відчуєш, якщо не знаєш боба ділана достатньо добре..
а ще пісні в цьому альбомі дуже нагадують мені пісні Фібі зі серіалу «Друзі». особливо повторення речень і мелодія, коли співають "ла-ла-ла-ла-ла-ла ла-ла".
загалом непогано, було трішки смішно, трішки затишно, але потім трішки й релігійно і вже загальне враження погіршене.
Я розчарована, відверто кажучи очікувала дещо інакшого ...і кращого.
страхітливо чудово!
не всі пісні сподобались. Проте альбом чудовий, переносить тебе в якийсь детектив... робиться лячно, але затишно бо ми там не насправді.
ще трішки згадується сімейка адамсів (схожа атмосфера).
класно, але не настільки, щоби я пищала тож лише 4 зірки.
о це ось називається музика з політичними донесеннями.
враження немов потап рівнявся по стилю саме на цього творця. тільки в потапа були пісні не серйозні. та ще й пропагандичня зуйея. мда..
цікавий альбом, змістовний.
Стиль не дуже мій.
класика.
обожнюю Елтона Джона. <33
